На Хмільниччині відкрито меморіальну дошку поету Василю Колодію.
22 листопада в селі Куманівці Хмільницького району відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки поету-земляку Василю Колодію, присвячене 95 – й річниці від дня його народження.
Участь у мітингу взяли заступник голови облдержадміністрації Олександр Крученюк, голова Хмільницької райдержадміністрації Євгеній Буткевич, голова Хмільницької районної ради Зоя Бонсевич, сільський голова сусідньої Березнянської сільської ради Ніна Романюк, жителі громади, місцеві ЗМІ.
Вчителька української мови та літератури Березнянської коли зачитала лист, який свого часу написав Василь Колодій та розповіла про подаровані ним шкільній бібліотеці книги.
Перед присутніми виступила ініціатор відкриття меморіальної Дошки поетові Ніна Кравчук-Овчарук.
Було символічно перерізано стрічку та покладено квіти до відкритої меморіальної дошки.
Довідково. Василь Колодій народився 3 листопада 1922 року в с. Куманівці Хмільницького району Вінницької області в селянській родині. Навчався в середній школі в с. Війтівці, закінчив її 20 червня 1941 року. Атестат з відмінними оцінками давав юнаку право вступу до вищої школи без вступних іспитів, але за кілька днів почалася німецько-радянська війна, і Василь Колодій був мобілізований на фронт.
У повоєнні часи Василь Колодій працює кореспондентом республіканської газети «Колгоспник України». У 1951 році закінчив Львівський університет ім. І. Франка. Після закінчення університету викладає українську мову та літературу у Чортківському педагогічному училищі на Тернопільщині. У 1955 році стає редактором відділу поезії львівського журналу «Жовтень», з 1969 року працює старшим редактором видавництва «Каменяр». У 1962 році, за рекомендації Володимира Сосюри прийнятий у Спілку письменників України. Перші вірші Василь Колодій опублікував у 1939 році у районній газеті «Більшовицька трибуна». Ліриці В. Колодія притаманні сюжетність, пісенна образність, мотиви спогадів, конкретність деталей. Основними темами Друга світова війна, романтика юності, материнство, краса рідного краю, осмислення свого життя.
Перша збірка «Вітрам наперекір» вийшла у 1957 році. Всього Василь Колодій видав 16 збірок поезії:
1957 — «Вітрам наперекір»
1960 — «Снага»
1963 — «На орбіту щастя»
1964 — «Отчий поріг»
1966 — «Рапсодії ранків»
1970 — «Криниця»
1972 — «У стременах тривог»
1975 — «Добром нагріте серце»
1977 — «Сонце над грозами» (поеми)
1980 — «Пісня житнього колоса»
1980 — «Сонети»
1982 — «Поезії»
1984 — «Сліди на росах»
1985 — «Братерство» (переклади)
1988 — «Поклик весни»
1991 — «Доля»
У збірці «Сонце над грозами», в поемі «Рапсодія ранків» поет одним з перших в УРСР пише про голодомор 1933 року. Поема «Лейтенант Базіль» з тієї ж збірки присвячена герою французького руху Опору, Герою Радянського Союзу Василю Порику, уродженцю с. Порик Хмільницького району.
Остання збірка, «Доля», має автобіографічний характер.
Також Василь Колодій перекладав твори з російської (О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, О. Блока, А. Ахматової, В. Маяковського, С. Єсеніна, Є. Євтушенка), білоруської (Янки Купали, М. Богдановича, Максима Танка, А. Кулєшова, П. Бровки), болгарської (І. Вазова, Н. Вапцарова, І. Давидкова) польської (А. Міцкевича, Ю. Словацького, Ц. Норвіда, Л. Стаффа) та інших мов. Твори Василя Колодія перекладені російською, білоруською, туркменською, киргизькою та болгарською мовами.
.JPG)
