Ефек­тивні за­хисні за­хо­ди від підгризаючих совок

Дата: 09.10.2018 08:51

Кількість переглядів: 21

Зва­жа­ю­чи на трофічні особ­ли­вості й спосіб жит­тя ози­мої та інших видів підгри­за­ю­чих со­вок в об­ме­женні їхньої чи­сель­ності й шкідли­вості важ­ли­ву роль відігра­ють ор­ганізаційно-гос­по­дар­­ські та аг­ро­технічні за­хо­ди, які є скла­до­ви­ми тех­но­логії от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв май­же всіх куль­тур, ви­ро­щу­ва­них у то­му чи іншо­му гос­по­дарст­ві. Інші ж спеціальні за­хо­ди (біологічні, хімічні) ма­ють ли­ше до­пов­ню­ва­ти ос­новні в інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту.

У періоди спа­лахів чи­сель­ності підгри­за­ю­чих со­вок тре­ба по­си­лю­ва­ти спо­с­те­ре­жен­ня за їхнім роз­вит­ком та вста­нов­лю­ва­ти ступінь за­гро­зи на кож­но­му полі. Для цьо­го слід ма­ти фе­ро­монні па­ст­ки або ко­рит­ця для шу­му­ю­чої ме­ля­си. Ос­танні є універ­саль­ни­ми для всіх видів со­вок, за їхньою до­по­мо­гою відлов­лю­ють більшу кількість са­миць пе­ред відкла­дан­ням та в період відкла­дан­ня яєць. За­сто­су­ван­ня цих за­собів дає змо­гу про­сте­жи­ти, крім си­ли льо­ту ме­те­ликів, за по­тенційною їхньою пло­дючістю та дозріван­ням яєць. За до­по­мо­гою кон­троль­них ко­ри­тець мож­на на кож­но­му полі виз­на­ча­ти по­ча­ток та ма­со­ве відкла­дан­ня яєць, роз­ра­ху­ва­ти щільність шкідни­ка, нор­ми, стро­ки й кратність ви­пу­с­ку три­хо­г­ра­ми.

Ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють ранні й стислі стро­ки сівби про­сап­них куль­тур, за­без­пе­чен­ня оп­ти­маль­ної гу­с­то­ти рос­лин та умов їхньо­го рос­ту й роз­вит­ку. Такі посіви мен­ше за­се­ля­ють­ся сов­ка­ми. У період відкла­дан­ня яєць, а та­кож під час за­ляль­ко­ву­ван­ня підгри­за­ю­чих со­вок ефек­тивні роз­пу­шу­ван­ня міжрядь про­сап­них та ово­че­вих куль­тур із при­си­пан­ням бур’янів у ряд­ках.

У Лісо­сте­пу най­е­фек­тивнішим за­хо­дом бо­роть­би із сов­ка­ми є за­сто­су­ван­ня три­хо­г­ра­ми у період відкла­дан­ня ни­ми яєць. В інших же регіонах під час ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го яй­це­па­ра­зи­та за­зви­чай спо­с­терігається над­ли­шок або не­ста­ча во­ло­ги чи теп­ла, що знач­но зни­жує йо­го ефек­тивність. З ог­ля­ду на це, три­хо­г­ра­му слід роз­се­ля­ти скрізь у ви­гляді па­ра­зи­то­ва­них яєць ла­бо­ра­тор­но­го жи­ви­те­ля за 11–24 год до вип­ло­д­жен­ня до­рос­лих ко­мах. При­чо­му її тре­ба ви­пу­с­ка­ти не менш як у 300–400 місцях на 1 га вранці або вве­чері, бо во­на най­ак­тивніша в періоди із 7-ї до 11-ї та з 16-ї до 20-ї го­д.

     Про­ти со­вок на ово­че­вих куль­ту­рах, цу­к­ро­вих бу­ря­ках та інших про­сап­них у спри­ят­ли­вих для ви­ко­ри­с­тан­ня три­хо­г­ра­ми регіонах упер­ше ви­пу­с­ка­ють 50 тис. са­миць три­хо­г­ра­ми на 1 га, вдру­ге — 100 тис. і на­далі — до 150 тис. са­миць на гек­тар. У регіонах, менш спри­ят­ли­вих для ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го яй­це­па­ра­зи­та, за­сто­со­ву­ють йо­го ме­то­дом на­си­чу­ю­чих ви­пусків: пер­ший — прак­ти­ку­ють за чи­сель­ності не менш як 4–5 яєць/м2, у разі по­оди­но­кої яй­це­клад­ки шкідни­ка три­хо­г­ра­му ви­пу­с­ка­ють за чи­сель­ності 10–15 яєць/100 рос­лин.

Про­ти со­вок ефек­тив­но діють ли­ше такі ви­ди три­хо­г­ра­ми, як Trichogramma evanescens Westw. та T. pintoi Voeg., ефек­тивність яких ся­гає 60–85%. Ви­пу­с­ки цьо­го ен­то­мо­фа­га мож­на чер­гу­ва­ти із за­сто­су­ван­ням хімічних та біологічних інсек­ти­цидів в єди­но­му тех­но­логічно­му ре­жимі. Так, у період яй­це­клад­ки со­вок три­хо­г­ра­му ви­­­пу­с­ка­ють двічі-тричі, після чо­го про­ти гу­се­ниць мо­лод­ших віків ви­ко­ри­с­то­ву­ють інсек­ти­ци­ди. Та­кий ре­жим бо­­ро­ть­­би за­без­пе­чує га­ран­то­ва­ний за­хист уро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур від со­вок.

Під час підго­тов­ки полів під посів пше­ниці ози­мої після не­стер­нь­о­вих по­пе­ред­ників, а та­кож на чи­с­тих та зай­ня­тих па­рах ре­ко­мен­до­вані куль­ти­вації в період відкла­дан­ня яєць та вип­ло­д­жен­ня гу­се­ниць ози­мої сов­ки. Це сприяє очи­щен­ню полів від бур’янів і ра­зом із тим зни­жен­ню щільності по­пу­ляції шкідни­ка на 80–92%. Ефек­тив­ним за­хо­дом для об­ме­жен­ня чи­сель­ності гу­се­ниць у цей період є та­кож ви­пуск три­хо­г­ра­ми.

За по­си­ле­но­го роз­вит­ку підгри­за­ю­чих со­вок на посівах тре­ба за­сто­со­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди. До об­при­с­ку­ван­ня до­­­ці­ль­­но вда­ва­ти­ся тоді, ко­ли чи­сельність гу­се­ниць у фазі пше­ниці ози­мої схо­ди — ку­­щіння або три-чо­ти­ри справжніх лист­­­­­­­ків — у бу­ряків цу­к­ро­вих та інших куль­тур пе­ре­ви­щує еко­номічний поріг шкід­ли­вості: на пше­ниці озимій — 1–3 екз./м2, бу­ря­ках цу­к­ро­вих — 1–2, ку­ку­рудзі, со­няш­ни­ку й інших про­сап­них — 3–8, ба­га­торічних тра­вах — 5 екз./м2. 

Ре­ко­мен­до­ва­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти інсек­ти­ци­ди Арріво, к.е. (0,24–0,4 л/га), Бо­рей, КС (0,15 л/га), Да­на­дим Мікс, КЕ (1,0 л/га), Де­цис Профі 25 WG, ВГ (0,035–0,1 кг/га), Дра­гун ЕС, КЕ (0,8–2,0 л/га), Дур­с­бан 480, к.е. (2,0– 2,5 л/ га), Ка­ра­те Зе­он 050 SC, мк.с. (0,3 л/га), Пірінекс, КЕ (1,2 л/га), Про­те­ус 110 OD, МД (0,5–0,75 л/га), Сумі-аль­фа, КЕ (0,2 л/га) та інші, які за­сто­со­ву­ють згідно з рег­ла­мен­та­ми за­галь­но­прий­ня­тих тех­но­логій. Кращі ре­зуль­та­ти да­ють об­роб­ки у вечірні го­ди­ни, ко­ли гу­се­ниці жив­лять­ся рос­ли­на­ми. До то­го ж про­ти гу­се­ниць мо­лод­ших (I–II) віків слід за­сто­со­ву­ва­ти низькі нор­ми ви­т­ра­ти хімічних пре­па­ратів, а що­до стар­ших (III–VI) — ви­сокі. Прак­тич­ний досвід свідчить, що про­ти гу­се­ниць со­вок стар­ших віків ви­щу ефек­тивність за­без­пе­чу­ють суміші фо­с­фо­рор­ганічних пре­па­ратів із піре­т­роїда­ми за по­ло­вин­них норм ви­т­ра­ти. Для підви­щен­ня ефек­тив­ності об­ро­бок, особ­ли­во за ви­со­ких тем­пе­ра­тур, у ро­бо­чу ріди­ну мож­на до­да­ва­ти 5 кг/га се­чо­ви­ни або рідких ком­плекс­них до­б­рив.

Як­що на підставі дов­го­ст­ро­ко­вих про­гнозів чи­сельність та шкідливість підгри­за­ю­чих со­вок на ранніх ета­пах роз­вит­ку рос­лин очі­кується ви­со­кою, доцільно висіва­ти такі куль­ту­ри, як пше­ни­ця, ячмінь, бу­ря­ки цу­к­рові, ріпак, ку­ку­руд­за, со­няш­ник, насінням, об­роб­ле­ні інсек­ти­цид­ни­ми пре­па­ра­та­ми. Для цьо­го ре­ко­мен­до­вані такі пре­па­ра­ти: Га­у­чо 70 WS, Ко­с­мос 500, Лорд, Сідопрід 600, Юн­та Ква­д­ро 373,4 FS.

На при­са­диб­них ділян­ках ве­ли­ке зна­чен­ня ма­ють аг­ро­технічні за­хо­ди, що спри­я­ють по­кра­щен­ню рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, для підви­щен­ня стійкості ос­танніх до по­шко­д­жень. Важ­ливі та­кож ре­тель­ний об­робіток ґрун­ту й зни­щен­ня бур’янів. Ґрунт во­се­ни слід пе­ре­ко­пу­ва­ти, бур’яни на ме­жах об­ко­шу­ва­ти. За ве­ли­кої кількості гу­се­ниць мож­на за­сто­со­ву­ва­ти от­руєні при­на­ди: подрібнені бур’яни (ло­бо­ду, осот, жабрій), змо­чені роз­чи­ном інсек­ти­ци­ду (Аль­текс, Енжіо 247 SC), — які слід роз­кла­с­ти не­ве­ли­ки­ми куп­ка­ми вздовж гряд. 

     Консультації щодо визначення видового складу, розвитку, шкідливості та локалізації вогнищ можна одержати у спеціалістів  Управління фітосанітарної безпеки 

ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області за тел. 0974785922.

Державний фітосанітарний інспектор

відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики

та  аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки

ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області                                                   В.В.Бойко

« повернутися