Служба у справах дітей райдержадміністрації

 Склад служби у справах дітей Хмільницької районної державної адміністрації:

  Головним завданням служби є: реалізація на території району державної політики з питань соціального захисту дітей і запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності, профілактика вчинень правопорушень дітьми.
  
  Основні функції служби у справах дітей:
 
 - захист прав, свобод і законних інтересів дітей;
 - запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності;
 - встановлення опіки та піклування над дітьми;
 - усиновлення;
 - створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу;
 - здійснення контролю за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
 - ведення державної статистики щодо дітей відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;
 - ведення обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);
 - надання практичної та методичної допомоги, консультацій з питань соціального захисту дітей.

Положення про службу у справах дітей райдержадміністрації 
 
  Законодавча база та нормативно-правові документи, на основі яких служба здійснює функції держави:
  - Закон України „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" від 11.12.1998 року № 312 (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 08.07.1999 № 864, 03.04.2003 № 673, 03.02.2004 № 1410, 20.01.2005 № 2377, 01.12.2005 № 3167, 07.02.2007 № 609);
  - Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 року № 1068 «Про затвердження типових положень про службу у справах дітей»;
  - Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342;
  - Закон України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" від 02.06.2005 року;
  - Закон України „Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року;
  - Сімейний Кодекс України від 26.12.2002 року;
  - Цивільний Кодекс України;
  - Указ Президента України „Про питання забезпечення реалізації прав дітей в Україні» від 16.12.2011 №1163/2011
  - Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»;
  - Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей.
 
  Визначення термінів:
 
  дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки;
  діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти;
  форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - усиновлення; встановлення опіки, піклування; передача до прийомної сім'ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  усиновлення - прийняття усиновлювачем у свою сім'ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя;
  встановлення опіки та піклування - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів;
  передача до прийомної сім'ї - добровільне прийняття за плату сім'єю або окремою особою, яка не перебуває у шлюбі, із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання;
  передача до дитячого будинку сімейного типу - прийняття в окрему сім'ю, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, на виховання та для спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей, включаючи рідних, у такій сім'ї не може перевищувати десяти осіб;
  діти-вихованці - діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані до дитячого будинку сімейного типу;
  батьки-вихователі - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання не менш як п'ять дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування, та яким, за рішенням органів опіки та піклування, надано статус батьків-вихователів;
  прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківськогопіклування, влаштовані до прийомної сім'ї;
  прийомні батьки - подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли на виховання та для спільного проживання дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування.
 
  Основними засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, є:
 
 - створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім'ї;
 - виховання та утримання дітей за принципом родинності;
 - сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів;
 - забезпечення пріоритету форм влаштування;
 - захист майнових, житлових та інших прав та інтересів таких дітей;
 - створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки дітей до самостійного життя;
 - забезпечення права на здоровий розвиток;
 - забезпечення соціально-правових гарантій;
 - створення умов для надання психологічної, медичної та педагогічної допомоги;
 - формування системи соціальної адаптації;
 - забезпечення вільним вибором сфери професійної діяльності, яка б оптимально відповідала потребам та бажанням особистості цих дітей та запитам ринку праці;
 - належне матеріально-технічне забезпечення незалежно від форми влаштування та утримання таких дітей, сприяння в наданні реальної допомоги і підтримки підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, банківськими установами, культурно-освітніми, громадськими, спортивними та іншими організаціями.
 
  Перелік документів необхідних для влаштування дитини у сім'ю
 
  Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:
 1. Заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
 2. Довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
 3. Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
 4. Копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
 5. Довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
 6. Копію паспорта;
 7. Висновок про стан здоров'я заявника;
 8. Довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
 9. Довідку про наявність чи відсутність судимості;
 10. Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім'ю або на власній житловій площі - дитячий будинок сімейного типу, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, підпису посадової особи та дати.
 
  Строк дії документів становить дванадцять місяців з дати видачі.
 
  Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути влаштовані тільки в сім'ї повнолітніх осіб.
 
  Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не можуть бути влаштовані в сім'ї осіб, які:
 - визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
 - позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
 - були звільнені від повноважень опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів через невиконання покладених на них обов'язків;
 - були усиновлювачами, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їх вини;
 - поведінка та інтереси яких суперечать інтересам дитини, яка може бути влаштована в сім'ю на виховання;
 - мали судимість за злочини проти життя та здоров'я особи, проти волі, честі та гідності особи, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів чи мають не погашену в установленому порядку судимість;
 - за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I групи; інваліди II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду; особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність; хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади; в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
 - проживають на спільній житловій площі з членами сім'ї, які мають розлади здоров'я або поведінку чи спосіб життя, що може негативно вплинути на здоров'я дитини, її фізичний, психічний, моральний стан або інтелектуальний розвиток;
 - не мають постійного місця проживання.
 
  Одним з пріоритетних напрямків діяльності служби у справах дітей є усиновлення.
 
  Усиновлення - прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина. Усиновлення дитини проводиться з її найвищих інтересів для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
 
  Перелік документів, які потрібні для усиновлення або удочеріння дітей
 
 Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання.
 
  До заяви додаються такі документи:
 1. Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
 2. Довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби;
 3. Копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
 4. Висновок про стан здоров'я кожного заявника;
 5. Засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
 6. Довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
 7. Копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
 
  У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров'я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.
 
  Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.
 
  9 кроків для усиновлення дитини
 
  Крок 1 Якщо ви бажаєте усиновити дитину, то треба подати заяву про таке бажання до служби у справах дітей за місцем проживання.
  Крок 2 Служба у справах дітей проводить протягом 10 робочих днів обстеження житлово-побутових умов та готує висновок про можливість усиновлення вами дитини.
  Крок 3 Протягом 10 робочих днів вашу заяву повинна розглянути служба у справах дітей і надати згоду для реєстрацію вас як кандидатів в усиновлювачі.
  Крок 4 Ви ознайомлюєтесь з банком даних на дітей, які підлягають усиновленню.
  Крок 5 Служба у справах дітей за місцем звернення видає направлення на конкретну дитину до дитячого закладу для знайомства та встановлення контакту з дитиною.
  Крок 6 Якщо контакт з дитиною встановлено, Ви подаєте заяву про бажання усиновити її до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
  Крок 7 Служба у справах дітей за місцем перебування (проживання) дитини протягом 10 робочих днів надає висновок про доцільність усиновлення.
  Крок 8 Судове засідання про усиновлення.
  Крок 9 Дитина стає членом вашої сім'ї.
 
  Пропонуємо Вам зробити свій перший крок
 
  Якщо Ви маєте бажання створити прийомну сім'ю
 
  Прийомна сім'я є однією з форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, чиї батьки померли або в силу різних обставин не можуть виконувати свої обов'язки, потребують родинного тепла і виховання. Держава визначила важливе завдання забезпечити належні умови для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Над досягненням цієї цілі працюють Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту, Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини спільно з Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та молоді та іншими органами влади.
 
  Якщо Ви маєте бажання створити дитячий будинок сімейного типу
 
  Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
  Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.
  Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26 квітня 2002 року "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу".
  Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною держадміністрацією на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.
 
  Які діти можуть бути влаштовані до дитячого будинку сімейного типу?
 
  До дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які мають визначений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
  В першу чергу до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин вони не можуть виховуватися разом.
  Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює місцева служба у справах дітей.
 
  Кроки зі створення прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу
 
  Якщо ви бажаєте створити прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу: Вам необхідно подати заяву про бажання створити прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу до районної державної адміністрації або міськвиконкому за місцем проживання та наступні документи:
 1. Довідку про склад сім'ї.
 2. Копію свідоцтва про шлюб (для подружжя).
 3. Копії паспортів.
 4. Довідку про стан здоров'я.
 5. Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі чи прийомні батьки.
 6. Пройти навчання кандидатів у прийомні батьки або батьки-вихователі в обласному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем проживання та отримати довідку про проходження курсу підготовки та рекомендацію центру.
 7. Зареєструватись у службі у справах дітей за місцем проживання як потенційним прийомним батькам або батькам-вихователям та отримати висновок про можливість створення прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу.
 8. Ознайомитись з банком даних на дітей та за участі служби у справах дітей та соціального працівника центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді визначитись щодо взаємодобору дитини.
 9. Відвідування інтернатного закладу та встановлення контакту з дитиною.
 10. Районна державна адміністрація приймає рішення про влаштування дитини у Вашу сім'ю.
 11. Дитина є членом Вашої родини.